Про «обійми», «власні кордони», «повагу» до підлітка та про його «самооцінку»

Тема про підлітків, їхній емоційний стан, взаємовідносини – дуже багатогранна. Тут ми зупинимось на обіймах, особистих кордонах, повазі та самооцінці.

На перший погляд «самооцінка» – це те, як ти сам себе оцінюєш. Так, але, не зовсім, адже на формування самооцінки впливають думки тих, хто поруч, думки тих, з ким проводиш час, думки тих, з ким спілкуєшся! Ось такий парадокс.

На етапі формування самооцінки підлітка важливим є ставлення батьків та найближчого оточення.

Зверніть увагу, як ви підтримуєте дитину? Чи часто їй говорите фрази: «Я тебе люблю!», «Я в тебе вірю!», «У тебе все вийде!» і т. п. Чи з ваших уст звучать лише постійні нотації та критика?

Часто буває, що дорослішаючи, діти не бажають обійматися з рідними. Вони гостро реагують на спроби їх приголубити, обійняти, поцілувати. А особливо, коли намагаються їх обійняти на очах однолітків чи друзів.

Причин цьому може бути декілька:
⚜️По-перше, дитина може бути просто не тактильна.
⚜️По-друге, у середині дитина може відчувати негативні емоції до того, хто обіймає (злість, образу, ненависть).
⚜️По-третє, підлітки вважають себе вже дорослими. І коли їх обіймають, та ще й при свідках, це викликає протест, відчуття своєї слабкості.

При вихованні дитини, також дуже важливим аспектом є – поважати її межі та кордони. Адже лише так дитина вчиться їх вибудовувати у майбутньому. Також дуже важливо пам’ятати, що не варто через силу «любити» й водночас злитися та читати нотації, особливо в момент, коли дитина віддаляється (сепарується) від батьківського дому.

Повага до дитини – це і постукати перед тим, як увійти в кімнату до підлітка. А не безцеремонно вриватися у його простір й вигукувати щось на кшталт: «ти живеш в моєму домі й тут мої правила!», або: «у моїй батьківській сім’ї такого не було і я так робити не буду!», або: «я так не робив і тобі так не дозволю робити!».

Якщо ми, батьки, рідні, будемо поважати дитину, вона вчитиметься робити так само з іншими. Буде мати відвагу при потребі сказати «ні» в дорослому житті. Адже чітко усвідомлюватиме свої особисті межі та кордони й при цьому поважатиме інші.

Саме через прості речі, через наш дорослий стосунок щодо когось чи з кимось, що до чогось та з чимось, формується самооцінка підлітка.

Встановлення міцного зв’язку з дитиною дуже важливе! І над цим потрібно працювати від народження дитини. Щоб у підлітковому віці, коли їх «штормить», «гормони вирують», діти віддалятися (сепаруються від дому), ви, як батьки не втратили авторитет, а ваша дитина таки знаходила підтримку та безумовну любов від вас! Щоб у цьому підлітковому «штормі» ви були тією опорою, на яку вона могла б спертися у цей нелегкий для усіх час!

Олена Герженій, психолог, гештальт-консультант.