БО «БФ «Дерево Мого Життя»: «Наше завдання – дати людям відчуття стабільності»

Понад 15 років тому Ресурсний центр ГУРТ почав працювати з такою соціальною технологією, як групи самодопомоги (групова соціально-психологічна реабілітація). У світовій практиці є чимало прикладів позитивних суспільних змін та успішних особистих історій, які стали можливими завдяки цьому інструменту. 

Протягом років ми переконувалися, що це ефективний формат соціальної роботи. Учасники груп долають кризи, оговтуються після важких життєвих подій, вчаться протидіяти негативним соціальним явищам. Це особливо важливо для України сьогодні, у час війни. Багато українців переживають кризи й втрати, і саме в таких групах вони можуть знайти підтримку та відновлення. 

ГУРТ активно розвиває цей напрям в Україні. Робота ведеться в тісній співпраці з регіональними громадськими організаціями, які працюють з вразливими категоріями населення. Ми хочемо познайомити вас з українськими ГО, які використовують у своїй роботі групову соціально-психологічну реабілітацію. 

Одна з них  – благодійна організація «Благодійний фонд «Дерево Мого Життя», що працює на Закарпатті – в Ужгороді, Мукачеві та Сваляві. Очолює організацію Любов Михайлюк. Робота команди спрямована на надання психологічної підтримки під час війни тим, хто її потребує. 

Команда психологічно-ресурсного, освітньо-культурного проєкту «Дерево Мого Життя» першою на Закарпатті з початку повномасштабного вторгнення почала надавати психологічну допомогу у групах волонтерам, ВПО та місцевим мешканцям. 

ПРО ТЕ, ЯК ПОЧАЛИ ПРАЦЮВАТИ З ГРУПАМИ 

З групами підтримки Любов Михайлюк вперше мала досвід роботи у 2017 році в рамках проєкту, присвяченому реабілітації та абілітації учасників АТО. Той проєкт був спрямований на адаптацію військових, які повернулися з війни, до цивільного життя та членів їхніх родин – до нових умов. 

«Я побачила, наскільки ефективною є робота в групі, – каже пані Любов. – Ефективність полягає в тому, що члени групи на довготривалий час стають підтримкою один для одного». 

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, опираючись на досвід 2014 року, було зрозуміло, що воно так швидко не закінчиться, Любов Михайлюк з колегою Ксенією Терезою Тарнавською зібрали однодумців – консультантів, психологів, психотерапевтів – і вирішили створити групи психологічної підтримки для волонтерів одразу у трьох містах Закарпаття. Волонтерська праця надзвичайно ресурсно затратна, тому дуже багато людей стикаються з емоційним вигоранням, за яким, якщо нічого не робити, починається виснаження, зниження імунітету, загострення хронічних захворювань, психосоматичні розлади. 

З цього почалася велика робота. За декілька днів запрацювали групи психологічної підтримки для перших вимушено переселених співгромадян. Адже на початку березня стало очевидно, що на Закарпаття масово прибуває і прибуватиме величезна кількість людей. Тож паралельно з групами підтримки для волонтерів почали роботу групи психологічної підтримки для вимушених переселенців. Групи формувались відповідно до вікового цензу, потреб та запитів співгромадян. Робота йшла одразу в трьох містах – Ужгороді, Мукачеві та Сваляві. 

Ось так, цей досить спонтанний, створений на вимогу часу психологічно-освітній проєкт за півтора місяця став підґрунтям для створення у квітні 2022 року благодійної організації «Дерево Мого Життя». У команді проєкту працювали (і продовжують працювати) фахівці різних профілів. Це ресурс-орієнтовані консультанти, гештальт-консультанти, тілесно орієнтовані психологи, симводраматисти, арттерапевти. 

«У той період ми усвідомлювали, що наше завдання – дати людям відчуття стабільності, щоб вони розуміли: тут і зараз у них є постійність, безпека і затишок, – розповідає Любов Михайлюк. –  Особливо це стосувалося вимушено переселених співгромадян. Ми інтуїтивно намагалися зробити затишним простір, де проходили зустрічі. Завдяки підтримці друзів з Бельгії вдалося обладнати таке приміщення в Ужгороді. Люди з Луганщини, Донеччини, Харківщини говорили те, що їм тут добре, добре так, наче вдома. Це найцінніше, що можна було почути. 

На групах психологічної підтримки учасники проживали й переживали, наново вчились відчувати свої емоції, відслідковувати свої стани, ділилися своїм особистим досвідом, побаченими жахіттями повномасштабного вторгнення. У наших колег такого досвіду не було. Ми вчилися в наших учасників і давали їм те, що знали й могли. Такі групи психологічної підтримки з плином часу ставали групами самодопомоги, на той період учасники уже мали достатньо ресурсу та сили, щоб бути підтримкою один для одного». 

ПРО СПІВПРАЦЮ З РЕСУРСНИМ ЦЕНТРОМ ГУРТ 

Від початку повномасштабного вторгнення команда БО «БФ «Дерево Мого Життя» працює з вимушеними переселенцями та місцевими жителями, рідними і близькими учасників бойових дій, волонтерами. Через рік розпочалася співпраця з Ресурсним центром ГУРТ. Завдяки фінансовій підтримці Національного фонду демократії (NED) організація отримала міні-грант на створення умов для облаштування приміщення для комфортного проведення ГСД. Але на цьому спільна робота не завершується, а тільки набирає обертів. Представники благодійного фонду були активними учасниками Конференції практиків самодопомоги, яку організовував ГУРТ наприкінці липня на Львівщині. На цій зустрічі фахівці з усієї України зустрілися для обговорення викликів у методології та пошуку ефективних рішень у наданні допомоги постраждалим через роботу ГСД, а в цих питаннях «Дерево Мого Життя» має великий практичний досвід. 

«Співпраця з ГУРТом доповнила наш багаж знань та практичний досвід певними техніками, які ми тепер застосовуємо у своїй практиці, – зазначає пані Любов. – Це розширення контактів, обмін досвідом, якісна взаємодія та підтримка. У перспективі сподіваємось на міцну партнерську співпрацю, подальший обмін досвідом та плідні зустрічі команд». 

ПРО ЦІННІСТЬ РОБОТИ В ГРУПАХ 

Є важливі правила, які визначають роботу команди у напрямку групової соціально-психологічної реабілітації. 

Правило перше: досвід кожного важливий. Буває, що людина, приходячи в групу, не може чітко сформулювати свої почуття навіть для себе – і саме досвід інших допомагає окреслити й усвідомити власний. 

Правило друге: кожен учасник є цінністю і дарунком для іншого. Кожна людина може почерпнути чогось нового для себе. 

Важливо те, люди в групі здружуються, знаходять спільні інтереси, продовжують спілкування навіть після завершення роботи ГСД. Вони стають підтримкою один для одного. 

ПРО ПОТЕНЦІАЛ ГРУП САМОДОПОМОГИ 

Групи самодопомоги в класичному розумінні в Україні тільки починають розвиватися. Пані Любов переконана: одним із ключових понять у роботі ГСД є відповідальність – у кожного учасника має бути розуміння власної відповідальності. Передусім людина відповідальна за себе – за свої дії у групі та поза її межами. Фасилітатор при такому підході є, умовно кажучи, адміністратором, який організовує зустріч, але ініціатива про те, щоб приходити на зустрічі, має походити від учасників. 

На жаль, не всі люди в нашому суспільстві готові до відповідальності, але це треба розвивати, цього треба навчати. Починати з психологічного просвітництва. Пояснювати, що важливо вміти просити про допомогу, що це не слабкість – а якраз крок відповідальної людини. Просить про підтримку той, хто хоче опанувати ситуацію, але розуміє, що не впорається самотужки. Людина в групі просить про таку підтримку (навіть якщо цього прямо і не озвучує) й отримує її. 

Зараз, у час війни, не рекомендовано займатися груповою психотерапією, оскільки психотерапія передбачає регрес. Людина занурюється в глибинні проблеми, а це обмежує її рішучість у діях. Психологічно-ресурсні групи та групи самодопомоги скеровані на тут і зараз. Вони для того, щоб зрозуміти, в якому ти стані, від чого ти можеш відштовхнутися, які маєш внутрішні й зовнішні ресурси. Мета роботи таких груп – щоб людина після групи могла підтримувати своїх рідних, близьких, колег. Маючи ресурс, вона буде корисною у своїй громаді, захоче розвивати те середовище, в якому проживає. 

Для успішної групової соціально-психологічної реабілітації важливо розуміти всі ці внутрішні механізми та взаємозв’язки, бо вони пояснюють суть роботи групи самодопомоги. 

ПРО ТЕ, ЧИМ КОМАНДА НАЙБІЛЬШЕ ПИШАЄТЬСЯ 

Любов Михайлюк: «Кожного дня у своїй роботі пишаємося особистісними стосунками з учасниками, меценатами, добродіями, партнерами, грантодавцями. За великими корпораціями, холдингами стоять люди – і це найголовніше. У співпраці з ГУРТом найважливіше для нас – взаємовідносини з командою, цінності якої збігаються з цінностями нашої команди». 

Цей матеріал підготовлено у рамках проєкту «Психосоціальна самодопомога для підтримки громад України», що здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Швеції. 

Джерело – www.gurt.org.ua