Танець, як турбота про себе – «танцювальне ПА 50+»

Що відбувається, коли ми танцюємо та контактуємо з музикою?

Подивимось з двох точок зору: психоемоційного стану та тіла.

Через війну в нашій країні ми переживаємо сильну емоційну напругу, тривогу, страхи, злість – усе це лягає на наше тіло:

– у танці ми дихаємо на повні груди, що дозволяє розслабитись, зняти напругу;
– активується гормон ендорфіну, що позитивно впливає на психоемоційний стан;
– через спілкування з іншими, нові контакти налагоджуються соціальні зв’язки;
– через танець ми можемо розкривати в собі нові таланти, що сприяють підвищенню самооцінки;
– через нові знання, набуття нових навичок, активне спілкування розширюється кругозір, що допомагає по іншому дивитися та розв’язувати проблеми й сприймати життя.

З точки зору фізіології:

– ми укріплюємо свої м’язи;
– розвивається пам’ять, наш мозок тренується, адже під час танцю потрібно бути зосередженим, щоб запам’ятати кроки й сам танець, завдяки цьому запобігаємо розвитку деменції;
– кров насичується киснем, що сприятливо впливає на роботу органів та мислиннєву діяльність;
– украплюється вестибулярний апарат.